Юрій Касьянов, волонтер, громадський активіст

В кінці грудня 2013 року, після знаменитого походу на Межигір’я, ми «Автомайданом» заглянули на зворотному шляху до Медведчука. Трохи підрихтували його височенний паркан від надлишку дружніх почуттів. Заспівали пісні, покричали речівки, звали його вийти – заспівати з нами.

Медведчук не вийшов. Затаїв образу. Паркану йому стало шкода. Передав через фейсбук, що він вміє воювати. Ми посміялися, але ця сволота вирішила воювати всерйоз. І спочатку відрубала у нас Крим, потім – окупувала Донбас.

Ні, звичайно, не буквально. І не він один. Але якщо ви запитаєте, чому Медведчук засідає в Мінську, чому він запросто літає в Москву, а його опричники нападають на журналістів, я вам відповім – тому що він вміє воювати. Воювати хитро і підло, розбещуючи нашу владу і паралізуючи нашу волю до перемоги.

Валити треба було цей чортовий паркан в 2013-2014-му. Валити повністю. Під самий фундамент. Під корінь.

Джерело: Юрий Касьянов

БЕЗ КОМЕНТАРІВ