Юрій Касьянов, волонтер, громадський активіст

Підготовлений Парламентською асамблеєю ОБСЄ проект резолюції про деокупацію Криму і частини Донбасу, в якому РФ визнається окупантом українського півострова, ніяк не вплине на ситуацію в Україні.

Як ОБСЄ може вплинути на Кремль? Ніяк. Якби в ЄС відмовилися від покупки російських газу і нафти, поки РФ не піде з Донбасу, ось тоді Москва дійсно б задумалася. А так нічого не зміниться. Страшні заяви європейців, тупання ногами і колихання кулаками Путіна не зачіпають. Всі ці дурниці повторювалися в історії вже дуже багато разів. Згадайте ту ж окупацію Чехословаччини. Не треба всіх повчати, як треба жити, в той час, коли окупанта просто потрібно гарненько тріснути по голові.

Але в ситій благополучній Європі ніхто не хоче відмовлятися від російського газу. Ми теж не поспішаємо перекривати газову трубу, яка проходить нашою територією. Гірше того, ми продовжуємо торгувати з РФ. І завжди знаходяться якісь виправдання, чому ми не можемо цього не робити і не можемо протистояти Росії: у них є ядерна зброя, численні війська, а нам не привезли форму, у нас немає патронів, ми не можемо без їхнього газу, у нас зобов’язання перед Європою і так далі.

У населення немає бажання воювати, коли біля керма країни стоять торгаші, для яких найважливіше набити кишені. І Європою рулять точно такі ж торгаші, може, трохи більш освічені й цивілізовані, ніж наші. Але суті це не змінює. З такими лідерами нова окупація Чехословаччини і третя світова війна неминучі.

Визнання Росії окупантом Криму має супроводжуватися конкретними діями проти Москви з боку західної цивілізації. Просто формально «визнати факт окупації» рівнозначно тому, що діагностувати у людини рак, і нічого не робити для лікування. Треба діяти, припиняти будь-які стосунки з окупантами, і надавати Україні ефективну військову допомогу як державі, що воює за цінності західного світу.

Джерело: Юрий Касьянов

БЕЗ КОМЕНТАРІВ