Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»

Живє Бєларусь!

Нульова реакція постмайданної влади в Україні на події в Білорусі красномовно свідчить сама за себе.

Нинішні небожителі з печерських пагорбів, хоч і прийшли до влади на хвилі народних протестів, тепер бояться і ненавидять власний народ не менше, ніж Бацька. І силу та провокації щодо протестувальників теж готові застосовувати не менш рішуче і підло ніж в Білорусі.

Але я не про це. Здається не має у світі народа настільки близького до українців як білоруси.

У нас насправді спільне історичне минуле. І хоча з часів внука Володимира Великого – Брячеслава білоруси стали автономними від Києва, ми пліч-о-пліч йшли історичними шляхами. Мали спільну державу – Велике князівство Литовське. Спільно переживали трагедію московської окупації.

Білоруси взяли активну участь у Революції Гідності і багато з них пройшли горнило фронту московсько-української війні.

Україна мала б експортувати в Білорусь Національну Революцію одразу після подій на Майдані, бо геополітично Білорусь критично важлива для України. Білорусь незалежна і національна.

Бацька створив і закріпив зразковий неоколоніальний совок, але в такій ситуації Білорусь не може існувати вічно. Вона або остаточно втратить суверенітет та ідентичність, або шляхом Національної Революції поверне собі суб’єктність.

Влада в Україні зробила навпаки. Замість віддячити білоруській нації, почала барижничати з Бацьком.

Заробляти фактично на крові. Тому сьогодні заховала голову в пісок.

А ми повині пам’ятати, що без вільної національної Білорусі українська державність буде під постійною загрозою…

Джерело: Yuriy Syrotyuk

БЕЗ КОМЕНТАРІВ