Юрій Винничук, письменник

Часто трапляються люди, які авторитетно заявляють якусь небилицю, а коли їм наводиш докази, що все не так, бояться відступити назад і далі товчуть порожнє в пустому. От, наприклад, один унікум вирішив довести, що в росіян теж є коляди. А це дурня.

Росіяни – єдиний слов’янський народ, який не має своїх коляд. І лише на початку ХХ ст. було створено кілька авторських та перекладних коляд, які ви легко відшукаєте в Інтернеті. Однак народ їх ніколи не виконував, а ближче до Нового року росіяни співали «овсени», які нічого спільного з колядками не мали.

Я розумію, що така інформація може викликати у декого обурення, тому пошлюся на авторитети. «Краткая литературная энциклопедия»: «КОЛЯДКИ – святочные народные песни. К. широко распространены у украинцев, в меньшей мере у белоруссов, у русских встречаются сравнительно редко и то большей частью в виде так наз. «виноградья», т. е. в виде величальных песен с традиционным припевом: «виноградье, красно-зелено мое» (колядки у русских по-видимому вытеснены вследствие особо сильной борьбы с ними церкви и правительства)».

«Энциклопедический словарь Ф. Брокгауза и И. Ефрона»: «Коляда – цикл народных рождественских праздников, игр и песен. Малорусская колядка…. примыкает к малорусскому же узкому значению слова Коляда. Слово К. происходит от греческого καλάνδαι и латинского calendae и встречается у всех народов, находившихся под прямым или косвенным влиянием Рима».

Те саме стосується щедрівок, їх теж у Росії не знали: «Вне пределов Белоруссии и Малороссии нет и термина щедривка или ему соответствующего. Лучшие колядки сохранились в Галиции у карпатских горцев».

Але далі у тому ж словнику натрапляємо на фразу: «Великорусские колядки сравнительно редки». Ага! Втішиться хтось. Таки є! Ну, що ж беремо книгу «Поэзия крестьянских праздников» (1970), де опубліковані російські обрядові пісні, і переконуємося, що колядували в Росії лише у прикордонних з Україною областях, там, де жили українці – на Кубані, Курщині, Вороніжчині – та й коляди ці були українські. Ось приклади.

Ходя-походя месяц по небу
Святый вечор добрым людям.
Клича-поклича зарю за собой…

А ось щедрівка з Вороніжчини:

Як на ричци, на Ордане…
Припев: Щедрый вечер, добрый вечер,
Добрым людям на здоровье.
Божия Матерь ризы брала…
Она брала, тай махала,
Тай на калынку позакидала.
Де ж взялися ангелята,
Взяли ризы та на крылята,
Понесли ризы по пид небесамы,
Та врата Божьи щей отворылись,
Та вси святые поклонились.

«Толковый словарь Ушакова» стверджує: «Коляда – рождественский обряд, преим. на Украине, сопровождающийся песнями и обходом соседей (теперь исчезнувший»”. Ну, бо це за совєтів писалося.

А от, що писали до революції. «Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка (Чудинов А.Н., 1910): «КОЛЯДА – святочный обычай в Малороссии ходить по домам и приветствовать хозяев с праздником».

«Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка» (Павленков Ф., 1907): «КОЛЯДА – святки в Малороссии и Белоруссии».

Як бачимо «коляда» – навіть не належить до російської лексики. Така сумна правда не одного щирого російського патріота гнітить. Ось і якась панна на своєму ЖЖ зі смутком повідомляє: «То есть таки да, таки русских колядок в собственном смысле слова, наверное, практически нет».

Не було й свята Різдва такого, як в Україні, і не було Святвечора. «Энц. словарь Ф. Брокгауза и И. Ефрона» повідомляє: «Благосклонное внимание богов, с языческой точки зрения, обуславливалось надлежащим их угощением, жертвоприношениями; отсюда обрядовое употребление хлеба, каши, но особенно свиньи… Последнее поверье приводит нас к культу предков, который рельефно выступает в рождественской обрядности Малороссии и Белоруссии. В «свят вечир» (канун Рождества) вечерний ужин, состоящий в Лубенском уезде, главным образом, из кутьи (ячная, изредка пшеничная) и узвара (отвар сушеных плодов), имеет семейный и в частности поминальный характер».

Святвечір російською мовою звучить кумедно: «святый вечор», бо скалькований з української мови, а переважно «сочельник» – от соченя – лепёшки на конопляном масле, которые пеклись на Рождество, а из теста делались маски, через которые смотрели на прохожих и по их наружности судили о будущем».

Джерело: Юрій Винничук

12 КОМЕНТАРІ

  1. Тому московити і колядок не мають, що не мають слов’янського коріння, бо ці звичаї дуже давні. А їхня давнина угро-фінська. У них тому і проблеми менталитету надзвичайні, бо не в змозі себе самоідентифікувати. Звідси тотальна інфантильність, віра в міфи про себе і про світ, а якщо без сантиментів, то просто дебільність, яку вони називають загадковою руССкою душею. Свою чорну заздрість московити називають гострим відчуттям справедливості, рабське холуйство і неспроможність брати відповідальність на себе вони видають за скромність і невибагливість, а дурнувату звичку лізти не в свої справи і цікавитись чим завгодно аби не своїм власним життям, виставляють як духовність.

  2. Переконаний що пан Винничук пошуткував назвавши московтів слов’янським народом, йому ще й вєлікую русскую рєку Волгу назвати слов’янською адже на берегах русла цієї річки жили тюркські народи:Булгари;Половці; Хозари;Кіпчаки а у вехів’ях Волги проживали угро-фінські народи; Мокша;Ерзя; Меря; Мурома ; Марійці з відкіль в Московії слов’яни? Немає і ніколи небуло народа не то що слов’янського а ніякого з іменем прикметником -русскіе! Це міф імперського кремля, ще російський поет Блок писа:”Чудь на чудила да меря намєряла стобов вєрстових!! а у Повісті Времінних Літ писалося: “В землях полуношних з коліна Афетова іниї язиці ;Чудь;Меря; Мурома … дань дають Русі”! У Московії не тільки обрядових пісень колядок; щедрівок але й народних пісень немає!

  3. Ні колядок, ні коріння, ні ідеї , нічого там нема. І самої московії скоро не буде. Так що взагалі про це бидло не варто говорити

  4. “Росіяни – єдиний слов’янський народ…” – вони НЕ слов’янський народ і навіть поряд не валялися.

  5. У вас помилка у назві статті. Росіяни – НАРОДНІСТЬ яка не має своїх коляд.

  6. Пан письменник не розуміє причинно-наслідкових зв’зків. У москалів немає колядок(наслідок), бо вони не слав’яни(причина). Москалі – суміш угрофінських і тюркських племен.

  7. ну які словяни? Скільки можно цю придуману лубеду всовувати. Ну оприлюднені вже дослідження ГР. Уварова і вижимки доповіді вченого АЛЕКСАНДРУ 1, про те, що більш як 400 могильників навколо москви вскрито графом і його командою вчених і робочих і ні одніеї гривні і ні одного словянського поховання, всі поховання угрофінських народностей, воно і вірно, адже їх ПУПЕРЕДНІКИ, і частково пращури-АНДРОФАГИ могил не мали, вони своїх просто з”їдали.

    • Все так і є. В енциклопедії Южакова, видання початку ХХ століття, написано, що Уваров розкопав більше 7000 (!) могильників, і далі так, як Ви пишете.

      • Уваров розкопав 7729 могил 8-16 ст. Його помічник(прізвище не пам’ятаю) – більше 2 тис. Всі поховання мали круглу форму. Не знайдено жодного слав’янського поховання(мають видовжену форму).

Comments are closed.