Зен Антіпоп, блогер

Проблема «нових облич» в політиці полягає в тім, що їх не буває. В тому сенсі, що здорова (не популістична й не авантюрна) політика потребує професіоналізму, так само, як і будь-яка інша діяльність, від якої залежить доля мільйонів людей. А професіоналізм може з’явитися лише з досвідом, помноженим на час.

І це, до речі, довело вчорашнє (за два дні до виборів!) представлення Зеленським своєї таємничої «Зє-команди», імена якої він сам навіть не спромігся запам’ятати й оголошував їх з папірця, нагадуючи більше конферанс’є, аніж лідера цієї самої команди.

Розповідати можна що завгодно, але роботу мають виконувати професіонали. А де Зеленському їх взяти? Саме тому «нові обличча Зє» виявилися переважно старими обличчами з команди Януковича-Азарова за невеличкими вкрапленнями ще старіших облич з команди Гриценка тощо.

Наш комедіант любить порівнювати себе з Рейґаном, який теж колись був актором, забуваючи при цьому зауважити, що на президентське крісло Рональд прийшов не з корпоративу, а фактично з посади губернатора Каліфорнії, яку він обіймав 8 років. А загалом в політиці на момент початку свого президенства він брав активну участь коло 30 років, поступово набуваючи доствіду й вибудовуючи кар’єру. А перед тим, під час Другої Світової, він, до речі, служив в армії (а не косив від призову, попри свій зірковий на той момент статус) тощо.

Тому, коли вам кажуть про «нові обличча», то на практиці це будуть або повні профани й авантюристи, які можуть за кілька років довести навіть багату країну до стану повного колапсу всіх систем і реального масового голоду (останній наочний приклад – Венесуела та її президент-водій автобуса), або ж це замасковані під «нові» старі обличча, які прагнуть реваншу.

Схоже, у випадку з Зє-командою ми бачимо руйнівну комбінацію обох цих варіантів.

Джерело: Zen Antipop