Зен Антіпоп, блогер

«УКРАИНСКИЕ БУРЖУАЗНЫЕ НАЦИОНАЛИСТЫ». Цей притягнутий за вуха і навіть дещо комічний у своїй абсурдності термін на повному серйозі десятиліттями використовувався совєтською пропаґандою на означення українського національно-визвольного руху, починаючи від Української революції 1917-21 рр., боротьби ОУН-УПА у 1940-50-х і аж до українських дисидентів 1960-80-х.

Чому, раптом, «БУРЖУАЗНЫЕ»? Тому що совєтська Росія від початку використовувала саме соціальний популізм у боротьбі з усіма своїми опонентами. Адже чиста ідея російського національного домінування занепала разом із Російською Імперією на початку 20-го століття, тож Москві довелося шукати іншу ідеологію для прикриття власних імперських прагнень.

І вона її знайшла у формі так званого «соціалізму-комунізму». Чому «так званого»? Бо з модною у той час на Заході ідеєю соціальної справедливості та соціальної рівності ця московська її версія мала дуже мало спільного. Радше це був крайній соціал-популізм по формі і корпоративний (фашистський) російський шовінізм по суті. (Власне, на Заході цю російську ідеологію звали не інакше як «більшовизм», щоб не плутати з нормальною європейською соціал-демократією).

Згадаймо хоча б боротьбу Москви з відродженою українською державою початку минулого століття. Зокрема з Центральною Радою. Українська Центральна Рада складалася переважно із соціалістів, що були типовими національними соціал-демократами в західно-європейському розумінні. Проте більшовицька пропаганда брехливо називала її не інакше ніж «БУРЖУАЗНАЯ Центральная Рада».

І це зрозуміло, адже визнавши українських націоналістів саме НАЦІОНАЛІСТАМИ, Москва мала б визнати наявність саме національних протиріч в московській імперії й націнальний характер українського визвольного руху. Та додавання терміну «БУРЖУАЗНІ» змінювала суть конфлікту.

Отже, Москві вдалося змістити акценти з національного питання на соціальне. Московський меседж для народних мас був таким:

Вас грабують ваші «БУРЖУЇ», тому бийте їх разом із соціально близьким до вас російським ПРОЛЕТАРІАТОМ, з яким вам нема чого ділити!

Нічого не нагадує?

Бийте «БАРИГ» та «ОЛІГАРХІВ», які вас грабують, та об’єднуйтесь з нами, адже ми – «АДІН НАРОД». Простим українцям та росіянами нема чого ділити, це все «ПАЛІТІКІ», яких треба з гранатометів розстріляти.

Але при цьому чомусь пропонується розстрілювати саме українських політиків в українській Раді, а не російських у російській Думі…

Тож, як бачимо, Москва і зараз використовує ті самі методи і ту саму соціал-популістичну риторику задля переведення антимосковського національно-визвольного руху в Україні у внутрішній соціальний конфлікт між українськю владою та українським народом.

І Москва таки досягла успіху 100 років тому. Популістичними соціальними обіцянками їй вдалося переконати значну частину українського народу, що його вороги сидять не в Москві, а в Києві, що поваливши власну владу, зруйнувавши власну молоду державу українці житимуть значно краще.

До чого це призвело тоді ми чудово знаємо з історії. Українська держава була знищена і стала частиною новітньої московської імперії – СССР. Далі були голодомори, геноцид, репресії, масові розстріли, депортації, війни та десятиліття жалюгідного існування у російському Совку з якого вдалося вирватися лише через 70 років, коли і ця московська імперія виявилася нежиттєздатною…

Тож чи не найголовнішим питанням сьогоднення є таке: ЧИ ПОВЕДЕМОСЯ МИ НА ТОЙ САМИЙ МОСКОВСЬКИЙ ТРЮК ЗНОВУ?

На відміну від росіян з їхньою рабською психологією та вічним упованням на кремлівського «царя-батюшку», українці вміють правильно та ефективно розмовляти зі своєю владою. Налагодити нормальне життя, подолати крупцію, вигнати крадіїв з посад, підвищити ефективність державного апарату тощо – то є цілком реалістичні завдання, з якими українське суспільство може впоратися. Але впоратися У ВЛАСНІЙ ДЕРЖАВІ, яка вистоїть у боротьбі із зовнішньою московською аґресією. Якщо ж зруйнувати наразі недосконалі та досі кволі та корумповані державні інститути молодої незалежної держави, яка щойно почала випростовуватися з-під московського гнету, то це аж ніяк не призведе до покращення життя. Натомість українці ризикують знову втратити національну самостійність та просто вчергове замінити власних «бариг» на кривавих кремлівських бандитів.

Джерело: Zen Antipop