Керівник Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимир Рубан

Видання Четверта влада, що отримало у розпорядження документи з біографією керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана, повідомило, що у документах із архіву Міністерства оборони України немає жодної згадки про те, що останній має звання генерал-полковника.

Нагадаємо, саме Володимир Рубан бере участь у переговорах із терористами щодо обміну полоненими.

У документах зазначено звання, які отримав Рубан під час служби. У списку зазначені лише два військові звання – лейтенант і старший лейтенант. Натомість, у засобах масової інформації Володимир Рубан весь час фігурує у якості генерала або генерал-полковника.

У списку випускників Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, де навчався очільник «Офіцерського корпусу», є багато генералів, і про «генерал-полковника» Володимира Рубана там немає жодної згадки.

«Як і за яких обставин Рубан отримав звання генерала і чи присвоювали йому таке звання взагалі – залишається загадкою», – підкреслили автори статті. Крім того, зазначено, що він вступив у КПРС уже напередодні розпаду СРСР, 1990 року. 1991 року був звільнений у запас.

«Із отриманих даних випливає, що Володимир Рубан, який називає себе генерал-полковником, насправді раніше носив інше прізвище Гарбузюк. Інша цікава деталь – у своїй автобіографії Рубан зазначив, що 1989 року за якоїсь причини змінив своє справжнє прізвище Гарбузюк на прізвище «Рубан», – ідеться у матеріалі.

Низка джерел повідомили, що він узяв дівоче прізвище своєї дружини, проте у документах дівоче прізвище дружини Володимира Рубана було не Гарбузюк.

«У характеристиці Рубана-Гарбузюка за перший курс вказувалося, що курсант Гарбузюк зарекомендував мало дисциплінованим військовослужбовцям. Однак згодом його характеристика покращилася», – зауважили журналісти.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ